Завантаження
Леонід Чернов, "Оповідання про ляльковий театр"
Деякі критики закидають мені, що незвичайні теми моїх маленьких оповідань я вигадую, сидячи біля свого столу, замість того, щоби брати їх з околишнього життя. Це неправда.
Життя часом вигадує такі неймовірні комбінації, що письменникові доводиться виступати в більш ніж скромній ролі стенографіста і тільки занотовувати те, що йому підносить життя.
В нижченаведеному оповіданні нема жодного слова вигадки.
***
Рано-вранці в двері хтось постукав.
– Увійдіть! – позіхнув я...