Завантаження
Анатолій Дімаров, "До сина"
І
Коли її напарник гукнув... Коли гукнув, пробігаючи мимо... Завжди поспішав, завжди біг, не знаючи до ладу й сам, куди він біжить... Так коли він гукнув: "Василівно, паняй до начальства!" — у неї й ноги відібрало од страху: "До якого ще начальства, господи?!..