Завантаження
Анатолій Григорук, "Куди вітрець, туди й розумець"
Наповзла на село страхітлива чорна хмара. Наповзла з блискавками та оглушливим громом. Запнула пів неба, і линув такий шпаркий, такий рясний дощ, що, здавалося, затопить увесь білий світ.
Та невдовзі хмара відпливла за ліс. Дощ ущух. І знов заяскріло сонце.
Дениско вибіг у леваду й ну гасати по калюжках.
Ви навіть уявити собі не можете, що то за втіха бігати босоніж, де всі порослі травою лужки-бережки пойняла дощова вода!..