Завантаження

Анатолій Григорук, "Дивовижні імена"

Якось сидів я в парку на лаві. Поряд зі мною читав газету старенький дідусь у солом'яному брилі й барвистій вишиванці. А неподалік грався м'ячиком маленький хлопчик. Підкинув хлопчик м'ячика. Ударився той об стовбур дерева й відкотився прямцем дідусеві до ніг. Підняв дідусь м'ячика й чекає, що далі буде.
Підійшов хлопчик до нашої лави, став за два кроки й теж чекає, щоб йому м'ячика віддали.
– Ти хто? – запитав дідусь.
– Петрик –баском відказав хлопчик.
– І прізвище своє знаєш?..

Читати повністю →