Завантаження
Олег Чорногуз, "Синичка, дятел, професор і я"
Анатолію Косматенку
У мої двері постукали.
– Так! Увійдіть! – гукнув я.
На порозі стояв блідий, схожий на випечений без соди корж, мій сусіда по будинку – професор, заслужений хірург республіки Григорій Петрович Полосун.
– Що з вами? У вас обличчя Гіппократа!
– Захворів, – сказав він. – Їду додому і прийшов з вами попрощатися...