Завантаження
Ольга Кобилянська, "В долах"
Присвята В-у і О-у
Стоїть ліс. З дерев: берези, трепети, черемхи, дубини і т. ін.
Восени опадає листя, жовкне і шелестить. Грає з світлі різними барвами, іноді місцями жаріє проти сонця, мов само полум'я.
Між ними одна сосна, все зеленіє.
— Чого зеленієш? — накинулися дерева одного разу на неї.— Ми всі осінню жовкнем і скидаємо листя, а ти одна хочеш відзначатись в лісі?
— Я сосна,— відповіла вона поважно.
— Що се сосна? Або ж ти не деревина, як ми? Не ростеш в землі?..