Завантаження
Ольга Кобилянська, "На полях"
Так вчасно настала весна і так лагідно!
З теплим вітром, сонячним промінням і блискучим дощем, що ледве можна було замітити, як сніг зійшов із землі, і вона осталася без покривала.
І з тим було їй добре.
У своїй чорній наготі простерлася вона на сонці широко-далеко і купалася в запашних вогких віддихах весни. Місцями, де на ній назбиралася вода, покривалася легкою імлою, а там, де спочивала в ній озимина, прибралася в пишну, веселу зелень.
Під склепінням недоглядно співали жайворонки...