Завантаження
Ірина Жиленко, "Зимовий вірш"
Сонце вже похиле й смутнувате.
Вже донизу сонечко росте.
Вже йому не треба нахилятись,
щоб у щічки цілувать дітей.
Облетіли клени і каштани.
А сніжок у хмарі забаривсь.
Де ти, сніг?..
Сонце вже похиле й смутнувате.
Вже донизу сонечко росте.
Вже йому не треба нахилятись,
щоб у щічки цілувать дітей.
Облетіли клени і каштани.
А сніжок у хмарі забаривсь.
Де ти, сніг?..