Завантаження
Петро Гришко, "Потерпілий кіт"
Не знаючи турбот і горя,
Сторожував Мурко в коморі.
Хвалив свою роботу без кінця.
Кусок потягне свіжого м'ясця,
Умне й на цілу ніч лягає спати —
Нащо Мишей тих чатувати?..
Не знаючи турбот і горя,
Сторожував Мурко в коморі.
Хвалив свою роботу без кінця.
Кусок потягне свіжого м'ясця,
Умне й на цілу ніч лягає спати —
Нащо Мишей тих чатувати?..