Завантаження
Василь Сухомлинський, "Зрубали вербу"
Над ставом росли дві верби. Усе, було, дивляться у воду. Тихого ранку їхнє листячко ні ворухнеться, ні зашепотить.
А коли на гілку сідала пташка, воно тремтіло. Верба дивувалася: хто ж це прилетів?
Одного разу прийшов до ставка чоловік із сокирою. Підступив до однієї верби, замахнувся, рубонув.
Полетіли тріски. Здригнулась верба, застогнала. А листочки тривожно й питають один одного: що це він робить?
Упала верба. Занімів ставок, мовчить очерет, закричала тужливо пташка...