Завантаження
Анатолій Дрофань, "Війна"
У мого сусіда є семирічний син Вітя — непосидющий, білобрисий хлопчина. Якось зайшов він до мене в кімнату, побачив, що я схилився над письмовим столом, і трохи ніяково запитав:
— Ви пишете?
— Так, Вітя, пишу.
— А я думав... Мені ні з ким гратися... У мене шкребе в горлі, і мама не дозволяє виходити на подвір'я.
Я не піднімав голови. Вітя стояв посеред кімнати. Йому, певно, не хотілося повертатися назад, він шукав собі товариства і, щоб викликати мене на розмову, запитав:
— Ви любите писати?..