Завантаження
Лариса Письменна, "Лесик та його бабуня"
Щоранку бабуня водить Лесика в дитячий садок.
Вона дуже старенька і сива-сива, як отой пух з кульбабки, що на нього Лесик так любить дмухати. Лесик же хлопчина нівроку: дебелий, червонощокий, і літ йому вже немало — за два місяці всі чотири буде.
Лесик завжди цупко тримається за бабусину руку, щоб часом не загубитись. На розі вулиці він спиняється і починає тягти бабуню назад.
— Не піду-у... Там машини...
— От мені лишенько! — бідкається бабуня.— Та чого ж ти боїшся? Адже я з тобою!..