Завантаження
Лариса Письменна, "Як у Чубасика сміх украли"
Вечір.
За селом у чорній імлі спить ліс. Взимку під сніговим наметом він спить тихо-тихо. Одна біла берізка ніби спросоння вибігла з узлісся і зупинилася біля самої Марійчиної хати.
Дряпає змерзлими вітами зацукроване морозом вікно — проситься до теплої домівки.
Марійка сидить перед грубкою. Як весело палахкотять сухі дрова! З живих золотих жарин — чарівних цеглинок виростають казкові химерні палаци, розсипаються, сивіють і знову яснішають — ще кращі, ще чарівніші...