Завантаження

Василь Сухомлинський, "Зелена коса, червона комора"

Поклала бабуся в землю насінину моркви. Не забарився і теплий весняний дощик.
Проросла насінина. В землю поліз червоненький корінець, а до сонця піднявся зелений пагінець. Ростуть і ростуть — корінець і пагінець.
Ідуть дощі, земля п'є воду. Зелений пагінець став кучерявою косою. А корінець усе довшає й довшає.
Незабаром він став уже такий, як пагінець. А потім і товстішати став. Ось уже як бочечка — кругленький, червоний.
Дощ іде та й іде, а червоному корінцеві все мало та й мало...

Читати повністю →