Завантаження
Леонід Пахаревський, "Сторінки життя"
Я беру з життя уламки, найгостріші скалки й кажу: страшно жити!
Уламки життя говорять мені:
В повній силі, нагло вмирає одна за одною так пекуче потрібна моєму рідному краєві, народові моєму скривдженому людина. Умирають орачі, а нива стоїть незорана, невижата, стоять сиротою колоски – до землі похилились, ронять зерно в землю, вже змочену осінніми дощами. Нива плаче, сльозами вмивається, а орача немає, забарився; орача покрила вже собою холодна земля...