Завантаження
Іван Андрусяк, "Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон..."
канцерогенний сад крізь мармур і нейлон
розстелює тобі циганські простирадла
і жовтопалий день як глина за селом
розчинений для нас меж простору і падла
ми жертвами були ми випали з зерна
розшитий мохом плащ і грива з реп'яхами
кульгавий термопіл старенька сарана..