Завантаження
Іван Андрусяк, "упоперек душі одні і ті ж овації..."
упоперек душі одні і ті ж овації,
киргизи в рушниках, вечеря і самум.
дописаний вінок зневажує Горація –
самому ж одягти хіба лише на глум.
пелюстки і листи в розлогому перетині,
їх рустикальна тінь вихлюпує в кумис...