Завантаження
Іван Андрусяк, "ми до дерева глузду себе присилили аббасе..."
ми до дерева глузду себе присилили аббасе
сіль текла бородою але не до рота текла
ми ридали навскач ми покірно сміялися басом
ми чекали на біса а в гості прийшов абдулла
перед снігом тепер стоїмо ніби перед амвоном
і коліна болять і болить під ногами земля
..