Завантаження
Іван Андрусяк, "за овидом терпне самотній сумний рамадан..."
за овидом терпне самотній сумний рамадан
уже осипається мерва з черченої брами
віддам тобі перстень і палець а сніг не віддам
нехай він тяжіє меж нами тяжіє меж нами
на дамбу не вийду там губи злюбованих слив
погруддя лілей герметична плутонна судома
..