Завантаження
Мар'яна Савка, "Прокотилась луна, що не варто іти назад..."
Прокотилась луна, що не варто іти назад.
Зафіранені вікна і синя прозора сутінь.
У жасминовій повені мліє вечірній сад,
Розкошуючи німо в солодкій своїй затруті.
Розсипається гравій, і сухо рипить жорства.
Фортеп’янний ноктюрн із розчинених вікон дому...