А черешні солодкі випорскують сік на коліна,
Дві години до потяга. Вітер вологий з лиману
Нам облизує спини солоні, роздмухує сіно.
Нас у травах ніхто не знайде, не сполохає нишком.
Я намовлю царя польового зложити нам віно.
Дві години до потяга йдемо стежиною пішки.
Ти мені із волосся вологого струшуєш сіно.