Завантаження
Володимир Біляїв, "Удвох би йти — не одинцем..."
Удвох би йти — не одинцем,
Рука в руці у ранній присмерк,
Із опроміненим лицем
І на устах цілунків присмак.
Та доля нарекла іти
Самому без сльози на оці...
Удвох би йти — не одинцем,
Рука в руці у ранній присмерк,
Із опроміненим лицем
І на устах цілунків присмак.
Та доля нарекла іти
Самому без сльози на оці...