Настане той день неневзначай
Із ночі і темноти.
У ряди за стрілецький звичай
Стануть такі, як і ти.
Зі сердець, що їх мають горі,
Повних любови вщерть,
Що собі наказали: "Згори,
Смертю поправши смерть,
Щоб Україна знов ожила
З волі, слави, борні —
Хай зір нам тьмарить смерті імла —
Честь Вітчизні верни!"
Знай — нові звітодавці, як ти,
Путь повторять твою,
Щоб, коли треба, то і лягти
Головами в бою.
Слово-калину, слово-багнет
У серцях понесуть,
Як ти їх несеш до вічних мет —
Життя твойого суть.