Завантаження

Аркадій Любченко, "Кров"

КРОВ
Взимку, вночі, на край великої лісової балки тихо, скрадливо виходили вовки.
Вони глибоко загрузали в сніг, бо лише недавно скінчилась заметіль, і довкола була буйна, пухнаста піна. Вони брели поволеньки, злегка похитуючись на гнучких лапах.
Їхні спини, шиї й морди були напружено витягнуті, вуха сторожко наставлені, всі рухи пристрасно скеровані вперед,— і віддалік могло видатись, що вони не бредуть, а випливають з лісових нетрів...

Читати повністю →
загрузка...