Завантаження
Аркадій Любченко, "Із темного передпокою"
ІЗ ТЕМНОГО ПЕРЕДПОКОЮ
Уранці Ян спустив ноги з тапчана і, ліниво позіхаючи, обвів очима напівтемний передпокій заводської контори — хтось, здається, стукав знадвору?
Увійшла його жінка Клімця. Принесла з посьолка їжу та мішка.
Тільки зараз Ян згадав, що сьогодні субота й що він уже два тижні, як не був у посьолку. Клімця прийшла з мішком — отже, сьогодні треба нести додому вугілля.
Ян скривився, пошкрябав щоку й буркнув:
— Сідай...