Завантаження
Леся Українка, "Лелія"
Леся Українка
ЛІЛЕЯ (ЛЕЛІЯ)
У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як падає смужка блакитного світла аж додолу...
— Павлусю, куди ти так дивишся? — спитала мама хлопчика, бо то ж мама сиділа й гляділа свого слабого синка.
— Та я дивлюся на ту смужку. Мамо, звідки вона? З чого вона? — сказав хлопчик...