Завантаження

Сильвестр Яричевський, "Пелікани"

В далекому південному краю живе птаха пелікан: не дуже-то вона велика, ба й не мала вона. Та за те казка південного люду овіяла пеліканову родину ясним німбом почесті.
На першому місці пеліканову маму-птаху... Слухай...
Квилить, проквиляе дрібнота — се пелікановий дріб, без-пірий, безпомічний, слабосилий.
Пече, палить кості, пропіка огняний щит сонця. На пустирі тихо. Золотисті пальми порозкидувались особняками. Стоять в задумі, в мертвій дрімоті... А під ними щось жалібно проквиляе...

Читати повністю →