Завантаження
Василь Герасим'юк, "Осінні пси Карпат"
Іду — немов траву чиюсь толочу —
Отак мені. Не погляд і не зойк
з гущавини. Та озирнутись хочу,
поглянути на слід бодай разок.
Не видно сліду. Не крадуться тіні.
Ніхто не скочить... І — по рукоять!..