знімайте кіно.
Там, як треба, до шлюбу співають, як треба,
ховають
українських акторів, яким продають полотно.
А за рік, і за два, і за три поіменно згадають.
Не про Йванка й Марічку, а про Миколайчука
ще розкажуть у горах — такі були кіна,
панове.
Бокораші — лишилося слово. І навіть ріка.
А точніше, лиш тінь її. І Миколайчукова.