Завантаження
Валентин Чемерис, "Петька Дактиль"
І Зурбагай несподівано збагнув, що перед ним літаючий ящір.
"Мабуть, від перевтоми".
Зурбагай стулив повіки, разів три-чотири глибоко вдихнув і видихнув повітря, подумки полічив до тридцяти й розплющив очі.
Літаючого ящера ніде не було.
"Ну й добре, — обрадувано подумав він. — Напевне, я таки перевтомився за літо… Але цікаво — куди поділася підбита качка? Падала вона десь тут… Треба пошукати, бо все одно під ранок пропаде. Або лисиці спіймають".
Закинув рушницю за плече і рушив берегом...