Завантаження
Наталена Королева, "Нерушима стіна"
Нерухомо завмерла, під стрункими тополями, вузенька смужка диму вгасаючого багаття. Ані не похитнеться в тиші прозорої ночі, осяяної ніби не вищербленим місяцем, але зеленавим світлом, що б'є з глибин могутньої, величної ріки.
Буйним руном обгорнули хащі підніжжя пагорка, що висунувся й повис над Бористеном.1) А далі —— на низькому березі ріки спить у світляній імлі місто, під зеленими горбами.
Дивиться на нього самітний мандрівник біля багаття — Андрій, з Бетсаїди...