Завантаження
Іван Липа, "Живі свідки"
Червоний край неба догорає, а вже зі сходу летять на землю темні сумерки.
Великий, як море, став почорнів, затушувалися довгі тіні дерев, стихли в природі голоси, кожна рослина завмирає…
Усе загортається в темряву й засипає-Крякнув у небі чорний ворон, упав на верхів’я старого дуба та й занишк.
Ще вітри злегка подихають, ледве чутно тріпотять верхів’я старих верб, колихають голівками очерети над ставом.
Сонна трава шелестить: волочить своє важке тіло до дуба в дупло черепаха...