Летять до рідного Дніпра.
Добридень, німці і французи!
Я щиро зичу вам добра.
Позаду все: прокльони, шанці,
Розтерзаний боями світ...
Добридень вам, американці!
Я шлю вам з Києва привіт.
Уже з моєї Батьківщини
До зір торуються путі...
Добридень вам, японці, фінни!
Нехай щастить вам у житті.
До всіх вас простягаю руку
Через хребти, через ліси,
Як миру й дружби запоруку
На всій землі! На всі часи!
Шлях людства стелеться угору.
Привіт Барбюсу і Тагору.
Здоров був, Данте і Шекспір1.
Ви всі мої із давніх пір.
Усі мої, усі зі мною,
Усі ввійшли до мене в дім,
Навік здружившись між собою,-
Чом не дружити нам, живим?
Хай не свинець гарячий в груди,
Не вибух атомний вгорі.
Добридень вам, всі чесні люди,
Земної кулі трударі!
Лети ж, лети у Лондон, Відень,
У Вашингтон, Париж і Рим
Не бою атомного грім,
А слово радісне: "Добридень!"
1963 р.