жене на луки, на поля;
гелгочуть гуси, шкутильгають...
"Гиля, гиля, гиля, гиля!"
Аж ось спинились гуси білі
і став угледіли здаля,
забили крилами, знялися...
"Гиля, гиля, гиля, гиля!"
Радіють гуси, поринають...
Нащо їм луки і поля.
А хлопчик плаче: "Гуси, гуси!
Гиля, гиля, гиля, гиля!"