В краю думок і мрій своїх,
На мить одну злітав на скелі
І знов для неба кидав їх.
“Самотній він, — юрба казала, —
Як жаль його…” і далі йшла,
І в повній щирості бажала
Зробить посмітюху з орла.
В краю думок і мрій своїх,
На мить одну злітав на скелі
І знов для неба кидав їх.
“Самотній він, — юрба казала, —
Як жаль його…” і далі йшла,
І в повній щирості бажала
Зробить посмітюху з орла.