І згубив новий пасок.
Він звисає з крутизни,
І здається здалини:
Чи гадюка, а чи вуж,
Перекручений, як гуж,
Підповзає до води.
Навіть страшно йти туди.
Чапу-лапу — йдуть качата
На ставочку покачатись.
Враз переднє зупинилось,
На стежину подивилось:
"Чи гадюка, а чи вуж,
Перекручений, як гуж,
Там лежить коло води?
Я боюсь іти туди".
За качатами гусята
Йшли на хвилі погасати.
Й зупинилися малі.
Щось чорніє на землі:
"Чи гадюка, а чи вуж,
Перекручений, як гуж,
Там лежить коло води?
Ми не підемо туди".
Йшли напитися цесарки
До ставка, бо дуже парко.
Зупинились, поглядають,
"Що воно таке? — питають.
Перекручений, як гуж,
Там лежить коло води?
Нам не хочеться туди".
Тут піднявся вітерець,
Здув Іванків ремінець.
Та ніхто на став не йде,
Спірка в лузі аж гуде:
"То гадюка, а чи вуж,
Перекручений, мов гуж,
Там лежав коло води?"
Й ні сюди, ані туди.