Крихка реальність наче лід тріщить,
Розтала крига, повінь зносить тлінність
В стихію віртуальної доби.
Нема ні якорів ні спину,
Затягує у вихор лихоліть,
Поглинув сенси безлад часоплину,
Безглузді спроби вирватись й вціліть.
Все буде так, як має бути,
Минає все на світі, й це мине.
Життя як хвиля, що когось підносить,
Або збиває з ніг і геть несе.
01.03.2025