Замело мої дороги.
Все заснуло, біль затих —
Ні чекання, ні тривоги —
Як в замерзлому озерці,
Пусто й холодно на серці.
Та льодове накриття —
Це лише назовні спокій:
Скільки в озері життя,
У воді його глибокій!
Після зим приходять весни —
Лід нараз на серці скресне!
Вир бурхливого життя
Сколихне ще сонну воду —
І з-під криги — почуття
Стрімко рвуться на свободу.
І вирує, мчиться все це,
Не питаючись, куди....
Як моє розмерзне серце,
Враз з весною —
Ти прийди.