Осіннє вишивання

Ганна Черінь

Ходить Осінь, походжає,
Листя жовтим вишиває.
Підбирає кожну нитку —
Щоб не гірш було, як влітку.

Щоб тополі й осокори
Похвалили жовті вбори.
Щоб береза пелехата
Стала золотом багата.

Навіть ти, розлогий клене,
Втратиш листячко зелене —
Та не плач: твоя обнова
Ще пишніша, пурпурова...

Ходить Осінь роботяща:
— Де ж не побувала я ще?
Що ж іще узяти в кросна?
Треба ще ялини й сосни!

До сосни торкнулась тільки —
Покололи руку шпильки.
Як ялину вишити?!
— Мусіла залишити.

Так то сосни і ялини
Залишилися без зміни,
І, хоч всюди жовта осінь —
Зеленіють, як і досі...Ходить Осінь, походжає,
Листя жовтим вишиває.
Підбирає кожну нитку —
Щоб не гірш було, як влітку.

Щоб тополі й осокори
Похвалили жовті вбори.
Щоб береза пелехата
Стала золотом багата.

Навіть ти, розлогий клене,
Втратиш листячко зелене —
Та не плач: твоя обнова
Ще пишніша, пурпурова...

Ходить Осінь роботяща:
— Де ж не побувала я ще?
Що ж іще узяти в кросна?
Треба ще ялини й сосни!

До сосни торкнулась тільки —
Покололи руку шпильки.
Як ялину вишити?!
— Мусіла залишити.

Так то сосни і ялини
Залишилися без зміни,
І, хоч всюди жовта осінь —
Зеленіють, як і досі...