Соловій пташина
Усім спокій дала,
Мені, молодому,
Три тузі задала.
Ой перва ми туга
На моїм серденьку,
Що мя, молодого,
Ненька не женила.
А друга ми туга
На моїм серденьку,
Що мій ворон коник
Підо мнов не грає.
А третя ми туга
На моїм серденьку,
Що ся моя мила
На мя розсердила.
Копайте ми яму
На полі широкім,
Дві стопі широку,
Довгу на чотири.
Вище головоньки
Рожу посадіте,
А нижче ніжочок
Воду ізпустіте.
Як молодь перейде,
Най ся затикає;
Як старий перейде,
Най ся прохолодить.