Братові з-за Дунаю
Коли ймеш кидати
Чужую чужину,
Соколом вертати
В рідну Україну –
Не минай родини,
Старой Галичини:
Вступи, милий брате,..
Коли ймеш кидати
Чужую чужину,
Соколом вертати
В рідну Україну –
Не минай родини,
Старой Галичини:
Вступи, милий брате,..
Вже сонінько пригріває,
Теплий вітер подуває,
І річеньки забриніли,
Темні луги зашуміли;
Заспівала в лісі птиця,
Що рухнула вже травиця;
І травиця-муравиця,..
Попід гаєм зелененьким
Чиста річка тече,
На яворі зелененькім
Соловій щебече...
Руський з руським повстрічався,
Руський з руським повітався…
Хоть з далекой України,
Хоть з далекої родини,
Вже один другому брат!
Ізв'яжімся, руські діти,
Час вже нам відмолодіти!..
А нуте, нуте, бистренький Пруте,
Весело мені заграй!
Чи я сподівся тебе взглянути,
Втогід сказавши "прощай"?..
Чом, річенько домашняя,
Так пливеш поволі?
Чом водиці не розлієш
З берегів на поле?..
Двоє милих щиро ся любило,
При одній ся водиці вмивали,
В один рушник личко утирали...
Соловій пташина
Усім спокій дала,
Мені, молодому,
Три тузі задала...
Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу,
За своєю родиною
Білим світом нуджу...