Овид?
Овідій?
Літо замкнуте в міті.
Шугає коло у надра
надривно,
принадно
коло-во-ро-Ти-ть,
роздмухує ватру…
стрибаєш у неї –
розпечену пектораллю глибин…
Втіка до Єгипту каміння,
стрибаючи через тин…
Амазонка – з м'ячем.
М'яч – шабатин.
ША!
БА!
ТИ?!
– Твій хід конем!
Не гальмуй…
Не…
Не…
Скіфе, спиваючи сомму,
не віддавай нікому!!!
…Ти не готовий…
Танцююча пластика
вигинів, стегон –
на губах розпластана…
Ста-лося?
Ось!
Аааааааааа!
На місяці – танцює
нага нога…
Ти не готоооооооооооооооооовий (ну, не – готово-вий!!!!!!!!!!!!)
бути
моїм часом:
зрання й до безкі-нОчності…