безслівного, холод мій відкоркуєш,
і холод мій викинеш, як порожню бляшанку.
І зморшка-простір, і зморшка-пробач,
і зморшка-вчитель, і зморшка-скрипка,
і зморшка-чат, і зморшка-холод,
і зморшка-віддаль, і зморшка— гривня,
і зморшка-словник, і зморшка-вмирання,
і зморшка-добридень, і зморшка-брова,
і зморшка-стрілянина, і зморшка-закоханість,
і зморшка-зім'ята сорочка вранці,
і зморшка-холодний листопадовий дощ,
і зморшка-друзі, і зморшка-двері до себе,
і зморшка-п'ять віршів,
і зморшка-мікрофон, що пахне помадою,
і зморшка-заробіток, і зморшка-розчинник,
і зморшка-яблуко, і зморшка-батьківство,
і зморшка-волевиявлення, і зморшка-віра,
і зморшка-Віра, і зморшка-Галина,
і зморшка-Юрко, і зморшка-Юля,
і зморшка-Марія, і зморшка-Андрій,
і зморшка-Оля, і зморшка-Роман,
і зморшка-Наталя, і зморшка-Василь,
і зморшка-Ярина, і зморшка-повітря,
і зморшка-здерев'янілі тіла безпритульних,
і зморшка-схід сонця, котрий довелося проковтнути наодинці,
і зморшка-Київ уранці, і зморшка-алкоголь,
і зморшка-ненароджений хтось, і зморшка,
що рухомою бровою вітається, і зморшка,
що викорінює сам себе, і зморшка,
що хоче нарешті закінчити розмову,
і зморшка-світло від змінного струму,
і зморшка-любові, компенсаторні,
і зморшка-одна, що справжньою стане,
хоч залишатимусь, як перед шклом непробивним,
і зморшка-погляд.