Літо буяє

Олександр Мінович

Сиза хмарка в синім небі на мить зупинилась
Вітер грає зелен-віттям – літо розпустилось
В гуляй-полі квіто-трави тихо-тихо мріють
У садочку на вершечках вишні червоніють
Юність, молодість буяє, вселяє надію
Що повернуться невдовзі роки молодії

Цьогоріч школяр Дмитро плавати навчився
Гребе-горне по-собачому – втікай розступися
Губи, ноги посиніли – цілий день на ставі
Ну бо ж, скільки того літа на таку забаву

Пливи-пливи, Дмитрику, твій час!