Пташка – від пташки, від зерня – зернина,
Паросток кожний з коріння батьків.
Ти – Україна, і я – Україна,
Іскра вітчизни в горнилі віків.
Із давнини, з докозацьких шляхів,
Рід воскресав із недолі, з руїни.
Серцем і плоттю усяк розумів:
Ти – Україна, і я – Україна.
Знову насунули орди чужинські,
Знов зазіхають на землю мою.
Що ж, нагадаємо: ми, українці,
Ніжні в любові – запеклі в бою!
Ми – пранарод, не безлика юрма,
Нас не здолає рашистська пухлина!
Іменем матері, іменем сина:
Ти – Україна, і я – Україна!
Іншої долі нам в світі нема!