В часи бджолиних перегудів.
Весна носила твоє ймення,
Любов'ю сповнюючи груди.
І не шукаючи спасення
(Куди тут дінешся? – Нікуди!)
Вбирали аромати груди –
Черешні пахли, як варення.
І посолодшало щодення,
Повірилось: усе ще буде!
А звідусюди-звідусюди
В часи бджолиних перегудів.
Черешні пахли, як варення.