же іграми своїми смутних пудвеселяють,
А веселії паче веселими бивають,
когда музики в скрипку і в цимбали іграють.
І чесно также собі на світі пробувають,
кгди ж і самому богу похвалу оддавають.
Поневаж, як іниї ремісники цех мають,
так і оні, спасет їх бог, в цеху зоставають,
І ведлуг церковного укладу поражають,
і до церквей божіїх свічі часто справляють.
А кгди б хто мовив, же легким хлібом забавляють —
такий їм хліб господь дав — нехай не подивляють,
І хліба даремного нігде не уживають,
тільки його всякії през працю заробляють.
І прето, хто ремесла научаєт,
таковий менш простою роботою труждаєт.
Ремесло — свято діло, на світі ся знайдуєт,
котрий з пильною його охотою патруєт.
І хто ремесла свойого завше часто пильнуєт,
тому до його праці і сам бог пособствуєт.
Нехай же без ліності і музики іграють
і веселості людям молодим додавають,
А, наігравшися, нехай троха і спочивають
да по повной скляниці горілки випивають.