Сергійків старший брат Максим пішов служити в Радянську Армію. Незабаром надіслав додому листа. Пише, що служить далеко-далеко, біля самого моря. А там усе не таке, як удома: скрізь каміння, і море безкрає, суворе.
"Сергійку,— пише брат.—Піди в поле, зірви колосок пшениці, поклади в конверт і надішли мені".
Пішов Сергійко. Зірвав колоска й замислився: що в ньому, в цьому колоску? Навіщо він братові?
Поклав Сергійко колоска в конверт. І написав:
"Колоска я зірвав на ниві, що починається за нашою хатою". І як написав це — відразу ж збагнув, чому брат колоска просив.