Ходить тиша в теплих капцях, Задрімала в кріслі бабця. А годинник цокотить: Бабця спить, бабця спить. Я навшпиньки вийду з хати, Щоби їй не заважати. Не скачи, собачко, цить! Бабця спить. Бабця спить. Джерело: Київ "Веселка" 1989