Перших цілунків жага, першого слова – спротив.
Вперше така нічия. Вперше така чи всоте?
Господи, дай цей біль витримати і збороти.
Скільки на світі трав, скільки терпіння!
Стиснутий сірий рот на межі безгоміння.
Плач же, мій хлопчику, плач, хлопчику сивий!
Скільки у цій суєті страчено сили!
Тут би вже мудро іти, та – безгоміння!
Не відійди, не мини, стань мені тінню!
Скільки уже біди витримати довелося!
З чорного вороння – біле волосся!
Хочеш, далеко будь, хочеш, будь близько,
Хочеш, туман посій. А хочеш – пісню!
Й де б ти натхнення не брав – в каві чи з анашею,
Пісня серце вийма завжди з душею…